Театр – це життя, це мудрість народу, яка застигла в майстерній грі акторів. Відомо, що колискою театрального мистецтва є давньогрецький театр.
        Притча
    Великомудрий чоловік, на його думку, сповна пізнав світ, на всіх став дивитися з погордою. Проте, дехто з його оточення намагався «повернути його з небес на землю». Обурився мудрець і сказав: «Немає мені рівних. Але якщо хтось переможе мене, я вклонюся йому до ніг». А сам замислив: піймаю метелика, поміщу його за манжетом. Живе чи мертве? Він відповість:  «Живе». Я придушу метелика - вийде мертве. І навпаки. Таким чином я виграю! Довго шукали слуги гідного суперника. В далекому селищі знайшли сивобородого мудреця. Він погодився зустрітися з мудрим чоловіком. У великій залі зібралося багато людей. Кожен з нетерпінням чекав поєдинку. Старець зайшов, уклонився на чотири сторони світу, привітав присутніх. Доброта і мудрість сіяли в його очах. На підступне питання суперника усміхнувся і сказав: «Усе в твоїх руках».
    Мудрість чоловіка є дороговказом у вашому житті. Усе, дорогі діти, у ваших руках. Цьому навчає і театр, «кафедра, з якої можна багато сказати світу добра» за словами Гоголя.

Театр виник дуже давно. Батьківщиною європейського театру є Стародавня Греція. Давньогрецький театр зароджується, набуває розквіту в досить короткий проміжок часу, упродовж життя трьох поколінь і трьох великих трагіків античності – Есхіла, Софокла, Еврипіда. Це був яскравий період в історії грецьких міст – полісів, жителі яких не лише відчули себе повноправними громадянами, а й збагнули свою відповідальність за долю країни. Це була «золота доба».  Усі ролі ( у тому числі, жіночі) виконували чоловіки. Актори одягали маски, вираз котрих розкривав характер, душевний стан персонажа. Кожна вистава мала свої костюми, невеликі декорації. Актори, задіяні у виставі, надягали котурни. (Зверніться до словничків і зачитайте значення цього слова). Для цього вони одягали маски. Саме маска допомагала актору перевтілюватися в те, що вона зображала: у тварин та людей – радісних і зажурених, добрих і злих. Найпершими масками були сумна і весела, а також добра (світла) і зла (темна).

                    Сумна і весела маски                                                                 Світла і темна маски

Театр у житті стародавніх греків посідав особливе місце. Він був державною справою, кращою школою виховання не лише естетичного, а й патріотичного, громадянського, морального, релігійного спрямування.
    Театр пережив випробування часом, зміцнів, формуючи характери і читача, і глядача. Він став одним із «вічних» образів у літературі.

Нині у театрі маски рідко використовують, бо актори обов’язково мають уміти зображати різні настрої людини: смуток, радість, задум, подив. Тому що актори навчилися зображати когось або щось, наприклад - дерево, пташку, корову.

Театр сьогодні

Колись давно актори грали вистави під відкритим небом ось в таких театрах.

Сцена знаходилась внизу, а на пагорбі розташовувалися глядачі. Театральні видовища відбувалися спочатку раз на рік під час всенародних державних свят Великих Діонісій. Святково одягнені, прикрашені вінками, всі вільні громадяни полісу протягом трьох днів з ранку до вечора дивилися вистави, враженнями від яких жили цілий рік.

З часом театр змінився – з’явилося приміщення, яке за багато років змінило свій вигляд. Театрів існує багато – це залежить від того, які вистави там показують. Якщо на сцені виставу показують артисти балету або виконують свої партії оперні співаки, то такий театр називають оперним.  Якщо для маленьких глядачів виставу показують ляльки, то це ляльковий театр.  Веселу оперету вам покажуть в театрі оперети.Смішні історії можна побачити в театрі драми та комедії.  А от дорослі вистави актори грають в драматичних театрах.